Заходи, проведені в рамках ІТС

Моно проект-традиція: «РАДІЙ ЗА МЕНЕ, ЯК Я ЗА ТЕБЕ!»

       Після уроків багато учнів задовольняють свої потреби в заняттях за інтересами. Відвідування позашкільних навчальних закладів, шкіл естетичного виховання, спортивних секцій, гуртків вважається особистою справою, і небагато хто в класі цікавиться цим. Однак, у захопленні дитина виражає себе як особистість неординарну і хоче бути поміченою іншими. Реалізація в класі, в школі, серед друзів моно-проекту «Радій за мене, як я за тебе» це запровадження традиції запрошень порадіти за успіхи однокласника. Для цього ті, хто відвідує гуртки, секції заздалегідь розсилають зроблені своїми руками запрошення на концерти, змагання, конкурси, в яких вони будуть брати участь. Це велика відповідальність та корисна добра справа. Сьогодні ти запросив порадіти за твої успіхи, а завтра ти сам будеш радіти успіхам інших.  Проект охопив учнів не тільки одного класу, а й цілої школи.

 

 

 

 

Моно-проект-традиція: «СЮРПРИЗ ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ»

 

Реалізація в класі, в школі, серед друзів моно-проекту «СЮРПРИЗ ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ» це спосіб навчити молодших школярів постійної мотивації до виконання доброї справи. Для цього треба запровадити традицію: кожен учень або тимчасова творча група один раз на місяць готує для однокласника щось незвичайне, подарунок, привітання, подяку у будь-якому вигляді. Вимога: якщо насправді маєш бажання вчинити добре, то маєш вчитися думати, спостерігати, шукати різні варіанти та способи, як здивувати свого товариша. Інтрига в тому, що ніхто не знає, хто кому готується сюрприз, від кого його чекати. Добрий сюрприз для тебе та твій власний сюрприз для іншого – це подвійна радість та самоповага.

Моно проект-традиція: «просто так!»

Започаткувати добру традицію «Просто так!» висловлення щирих слів – вручення листівок щирих побажань, зізнань, пробачення тощо.

 Дітям пропонують: виберіть одну чи декілька листівок і напишіть на них слова найнеобхідніші для ваших рідних, друзів, однокласників, вчителів…

 

 

 

Етюд «Слухаємо себе». (Вправа на ауторелаксацію)

Дітям пропонується сісти в зручній позі. На 1-2 хвилини заплющити очі, розслабитися, прислухатись до себе, «заглянути в себе» і подумати: що кожен почуває, який у нього настрій. В той же час учитель малює крейдою на дошці або прикріплює плакат з зображеннями різних емоційних станів людини: радості, злості, страху, подиву, спокою. Діти по черзі розповідають, не відкриваючи очей, як вони себе почувають, який у їх настрій. Після цього учитель пропонує дітям відкрити очі та подивитися на схематичні зображення різних емоційних станів, і обговорює особливості мімічної експресії обличчя в кожному випадку: положення брів, куточків рота, очей. Вправа дозволяє діагностувати емоційне самопочуття учнів, ступінь прийняття ними форм і методів роботи. Завершуючи вправу, учитель просить дітей швидко та схематично зобразити  свій стан та настрій.

Діти отримують планшетку з багатьма зображеннями виразів обличчя, що передають різні настрої людини.

Після виконання завдання вихованцям пропонують пригадати та відтворити картинку з тих настроїв, які переважали під час виконання. Вибрати відповідне зображення.

 11 січня - Всесвітній день «спасибі»

Свято слів вдячності виникло порівняно нещодавно з ініціативи ООН і ЮНЕСКО, щоб нагадати людям про необхідність промовляти слова подяки не лише один раз на рік. Окрім того 21 вересня відзначають ще одне схоже свято - Всесвітній день Вдячності.

«Спасибі», «дякую», «данке», «мерсі», «сенк-ю», «граціе», «благодарю» - слова вдячності вимовляються людьми здебільшого автоматично та беземоційно. Що означають ці слова для нас: звичну формальність задля ввічливості, чи щось нематеріальне та духовне?

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними «пестощами» і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному «дякую», тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

«Считается, что русское слово «спасибо» родилось в 16 веке из часто произносимого словосочетания «спаси Бог».

 Интересно, что и корни английского аналога — Тhank you — также уходят гораздо глубже простой благодарности. Это говорит о том, что и русское «спасибо», и «спасибо», произнесенные практически на всех языках мира, имели и имеют чрезвычайно важное значение для культуры любого народа.»

Власне слово «спасибі» - сходяться в думці більшість мовознавців - походить від слів «Спаси Біг», «Врятуй Боже». А от українське «дякую» має більш складне походження. Філологи твердять, що це ніщо інше, як запозичення з польської мови - де вимовляється, як «дзенькую». А от поляки своє подячне слово перейняли від німців. Отже німецьке «данке», запевняють словесники, - німецького походження. Це слово, у різних варіантах, є спільним для багатьох східнослов'янських мов.

Дякую, говорять, до кишені не покладеш, і на хліб не намастиш. Проте психологи певні - це слово володіє особливою силою та енергетикою. З їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим. Слово - це своєрідний контакт. Ми можемо віддячувати та пестити когось руками, а можемо й словами.

Недарма в багатьох туристичних путівниках і настановах туристам часто вказується: слово «дякую», вимовлене навіть з акцентом на мові країни перебування, підвищує швидкість, якість обслуговування, допомагає налагодити спокійний і приємний відпочинок.

Відмітимо і ми: 11 січня - всесвітній день «С П А С И Б І!». Проведемо невелике дослідження: покладіть у символічну кишеньку фішку, коли почуєте в свою адресу слово щирого спасибі, або комусь подякуєте. Одна умова – починаємо і завершуємо опівночі (перерахувати можна тільки на наступний день).

 

Виставка світлин «Найніжніші обійми у світі»

21 січня - Міжнародний день обіймів

У  всьому світі відзначається як  один із самих незвичних свят – День обіймів - день, коли в дружніх обіймах можна стиснути навіть незнайому людину. Святкується щороку. Свято досить молоде. Воно виникло в студентському середовищі західноєвропейської молоді. Саме цього дня хлопці та дівчата просто обнімали один одного — без жодного інтимного підґрунтя. За своєрідною легендою, під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. З психологічної точки зору – ми прощаємо один одному…

Є пропозиція спробувати організувати в нашій школі виставку світлин «Найніжніші обійми у світі» 

Акція: «Підтримую міжнародний день спонтанного вияву доброти»17 лютого — Міжнародний день спонтанного вияву доброти

Започаткований він з ініціативи кількох міжнародних благодійних організацій. Його варто відзначати незалежно від місця проживання, релігійних чи політичних переконань. Ініціатори закликають в цей день бути добрими безмежно і безкорисливо. В чому корисність Дня спонтанного добра? Яка його відмінність від інших? Найперше, — ідея: не просто вияв доброти, а саме спонтанний вияв. Тобто доброта не з наказу, а радше без плану, без попереднього задуму.

Отже, святкувати чи ні — це особиста справа кожного. І ефективність відзначення залежить від того, наскільки ви дослухаєтесь до власного поклику допомогти кому-небудь, першій-ліпшій персоні, яка того потребуватиме.

Є пропозиція спробувати організувати в нашій школі індивідуальну добродійну творчу справу «Міжнародний день спонтанного вияву доброти».

 

  

 

ЗВІТ-ПРАКТИЧНА ПОРАДА дитини:

«Новорічна ялинка з паперу»

Матеріали:

§     Білий або зелений лист картону формату А4;

§     Новорічний папір (6 - 7 листів, але все залежить від розміру ялинки);

§     Клей ПВА;

§     Ножиці, простий олівець;

§     Рідкий сніг.

Спочатку із листа зеленого картону (хоча з самого-самого початку конус був білий, але оскільки він трішки просвітлявся, на другу спробу я використала зелений картон) я зробила високий 23см конус. Потім, 7 листів новорічного паперу із набору «Christmas Wishes» розрізала на  квадрати (5см).

Кожен квадрат скрутила у псевдоконус (не обрізаючи хвостик) та склеїла клеєм ПВА, (двосторонній скотч відмовився тримати папір так, як мені було потрібно).

Папір я обрала різний – білий, червоний та зелений, і чергувала між собою шари “хвої”. Тепер бачу, що червоний там зовсім зайвий, але довелося викручуватися якось, я боялася, що зеленого та білого паперу не вистачить.

Після того, як клей на ялинці висох, я почала загортати хвостики кожного конуса догори, створюючи своєрідну «лапатість» ялинки. Кожен хвостик прикрасила «снігом».

Етична бесіда «Візит до хворого»

11 лютого – Всесвітній день хворого

Був заснований 13 травня 1992 року папою Йоаном Павлом II: «Дати відчути співпрацівникам багато чисельних  медичних католицьких організацій, вірним, всьому громадянському суспільству необхідність забезпечення кращого догляду за хворими та немічними, полегшення їхніх страждань».

З послання Святішого Отця Бенедикта XVI з нагоди ХІХ Всесвітнього Дня Хворого:

«Суспільство, яке не здатне прийняти стражденних і допомогти їм через «співстраждання», поділяти це страждання і переживати його, є жорстоким та нелюдським» Ініціативи, що їх запропонують  з нагоди цього Дня, мають стати стимулом до більш ефективної опіки над тими, хто страждає…»

У сучасному світі Всесвітній день хворого відзначають тисячі людей в багатьох країнах світу, незалежно від віросповідання. В цей день проходять різноманітні акції та заходи, спрямовані на привертання уваги людей до здоров’я, а суспільства – до проблем хворих людей.

Виховна бесіда щодо правил поведінки, коли ви співчуваєте людині яка хворіє і виявили бажання її відвідати.

Матеріал до етичної бесіди:

Найкраще відвідувати хворого, коли він знаходиться в стані одужання й відчуває потребу в спілкуванні з приємними йому людьми. Поки ж людина серйозно хвора, слід дізнаватися про його стан у кого-небудь з близьких і робити це достатньо тактовно, щоб не занадто їх турбувати. Відвідувати тяжкохворого можуть лише близькі родичі, а знайомі - тільки тоді, коли їх про це просили, або вони можуть виявитися чимсь корисні. Слід завжди раніше дізнатися у родичів, чи бажає хворий бачити відвідувачів.

Видужуючим можна принести квіти, фрукти, книгу. Те ж можна приносити в лікарню.

Під час візиту не слід випитувати у хворого подробиці його хвороби, а також стверджувати, що він погано або, навпаки, добре виглядає. І те й інше часто виявляється недоречним...

Акція  підтримки "Я простягаю руку допомоги"

Акція "Я простягаю руку допомоги" приурочена Міжнародному дню інвалідів. Проходить під гаслом «Є люди, для який кожен день – день подолання перешкод». Кожен учасник отримає «ДОЛОНЬКУ», на якій пише свою пропозицію добродійної справи:  кому потрібна адресна допомога, чи збір коштів на розв’язання конкретної проблеми. Під час акції можуть працювати пункти «Збір речей», «Збір продуктів», «Збір коштів», «Трудовий десант».

3 грудня - Міжнародний день інвалідів

В 1992 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Проведення цього дня в Україні встановлено Указом Президента від 27.11.1993р. за № 566/93.

Звичайно, цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення повного забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - це день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного положення людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо  поліпшення їх життєвого рівня.

Всіх бажаючих запрошуємо взяти участь в добровільній акції «Я простягаю руку допомоги» й подати ропозиції можливих форм допомоги.

9 грудня - День добродійності в Україні

Проголошується щорічно в другу неділю грудня.

Президент Віктор Ющенко своїм Указом президента (№ 1220/2007 від 13 грудня 2007 року) встановив в Україні нове свято - День добродійності.

Як повідомила прес-служба глави держави, День добродійності встановлений з метою затвердження принципів гуманізму і милосердя, сприяння розвитку добродійної діяльності і в підтримку ініціативи суспільних організацій.

 

 

 

Оформлення виставки


    Пропонуємо дітям оформити за зразком «долоньку», біля якої завжди буде розміщений зошит дитини.