У 1952 році на місці колишнього дитячого будинку була заснована україномовна семирічна школа. У 1956 році частину дітей перевели до школи №3, а наша школа стала російськомовною восьмирічкою. Першим директором школи був Степан Андрійович Чигирик.

 

        Повоєнні роки були дуже важкими. Матеріальна база школи була дуже слабкою. Але учні старанно оволодівали знаннями, допомагали впорядковувати приміщення і територію.

 

       В 1961 році шкільний колектив очолив Володимир Федорович Чибикін – людина цікава, неординарна, педагог від Бога. Під його керівництвом було відкрито нову майстерню, обладнано спортивний майданчик, влаштовано навчально-дослідну ділянку.

 

       На святкування десятиріччя школи 18 червня 1962 року було започатковане свято «За честь школи».

 

       Під керівництвом педагогічного колективу, який очолював В.Ф.Чебикін, учні жили напруженим, але цікавим життям. Вони постійно виїжджали на сільськогосподарські роботи у колгоспи району, допомагали підприємствам, виступали з концертами художньої самодіяльності.

 

       У середині 60-х років школа стала відчувати потребу у шкільному стадіоні, тому нижню територію (де був сад) пристосували під спортивний майданчик. Було розпочато добудову верхнього шкільного корпусу, оскільки класи були переповнені, більшість класних кімнат були прохідними. Добудова була тривалою та важкою, лише спільними зусиллями батьків, вчительського колективу, місцевих органів влади та шефів у 1973 році нове приміщення було здано в експлуатацію.

 

       У школі працювали творчі, цікаві, талановиті вчителі:       

 

Саме в той час стали закладатися гарні шкільні традиції: виставки учнівських робіт, конкурс-виставка «Дари осені», зустрічі з цікавими людьми, ветеранами війни, занесення імен найкращих учнів до Книги Пошани школи та на Дошку пошани, постійний зв’язок з випускниками школи. А серед них  учені та інженери, лікарі та військові, науковці та творчі цікаві особистості.

 

       Ми пишаємося тим що в нашій школі навчався А. В. Чебикін – художник, ректор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

 

         В кінці 80-х на початку 90-х років у школі сталися значні зміни. Школа здобула статус середньої загальноосвітньої  з поглибленим вивченням англійської мови, навчальний процес вівся українською мовою. Директором коли був призначений Михайло Миколайович Маламуд, завучем – Віра Олексіївна Зиза, заступником з виховної роботи – Наталія Василівна Згодько.

 

       У школу прийшли працювати молоді вчителі: Михайло Миколайович Заплішний, Світлана Віталіївна Лескаускас. Всеволод Володимирович Рябокінь, Ірина Борисівна Бєлік, Людмила Пантелеймонівна Бабаян. А заспівувачами педагогічної справи залишалися ветерани: Віра Михайлівна Ружицька, Микола Олександрович Ющенко, Людмила Іванівна Дмитращук, Наталія Іванівна Топалер, Катерина Федорівна Солодка. Таким чином в колективі поєдналися молодість і досвід. Це стало запорукою нових успіхів.

 

        Саме в цей час нашу маленьку. Затишну школу стали називати домашньою. 1 вересня 1995 року  директором школи був призначений Валерій Михайлович Орищенко. Почалася серйозна робота по зміцненню матеріальної бази школи.

 

 

        Вдалося віднайти кошти для будівництва спортивної кімнати, обладнання методичного кабінету та навчальних кабінетів,  збудовано нову  газову котельну, заасфальтовано шкільне подвір’я. Школа постійно здобуває нагороди за підготовку до нового навчального року.

 

        Сьогодення школи пов’язане з ім’ям Віри Олексіївни Зизи, яка очолила колектив школи в 2005 році, чудового педагога та мудрого керівника. 

 

 

Новий час окреслює нові перспективи розвитку школи. Одним із таких напрямків стала співпраця із Корпусом Миру, яка надала нашій школі нові можливості для вдосконалення навчально-виховного процесу.

Співпраця триває уже четвертий рік. Волонтери для нас і друзі і колеги і помічники. Вони допомагають учням готуватися  до олімпіад та зовнішнього незалежного тестування, організовують пришкільні табори англійської мови, разом з дітьми беруть участь у екологічних таборах, охоплюють учнів програмою «Лідерство».

Ми вдячні Корпусу Миру  за нові методи роботи та заснування цікавих традицій. Серед них – святкування Дня Землі 21 квітня. Девіз цього заходу «День Землі – кожний день»

Журналістський клуб, організований першим волонтером Кетрін Томпсон продовжує свою роботу, для його започаткування ми виграли проект вартістю 36 тисяч гривень. А для благоустрою території наші американські друзі зібрати 32 тисячі гривень. Поповнився матеріалами кабінет англійської мови, а це і книги, і підручники, роздатковий матеріал, наочність.

В умовах використання творчого підходу до навчання та виховання, спрямування навчально-виховного процесу на розвиток особистих якостей учнів, де учням надаються широкі можливості для розвитку своїх здібностей, гартується наша гордість – учні які неодноразово відстоювали честь школи у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах, виставках, оглядах учнівської самодіяльності, спортивних змаганнях. Їх імена прикрашають шкільну Дошку пошани, вони є прикладом для підростаючого покоління та ровесників.

Результати участі команди школи в ІІ етапі Всеукраїнських учнівських  олімпіад з базових дисциплін показують. Що наша школа займає достойне місце серед загальноосвітніх шкіл району.