Та що це за конструкція така,

Що рід людський не здатен охопити?

Оце так «π», оце величина…

І де вони – сучасні слідопити?

Над містом моїм вдаль летять журавлі,

В небесах чисті зорі ясняться,

А в землі сплять солдати,полеглі в боях

Ті, яким назавжди вісімнадцять.

Тебе, мій добровольцю, я вітаю!
І від душі тобі бажаю,
Кохання, радості, добра.
А нам - безхмарного життя!

Він був як полум'я. Його рядки — 
Дзвінкі і небезпечні, наче криця, 
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка